Оповідання "Крок", це було перше моє оповідання яке не соромно показати людям. Свого часу було опубліковано в одному обласному журналі, ще пізніше на відомому українському сайті. Але чомусь ще й досі не публікував тут... Але спробую виправитися ). Сьогодні публікую першу частину, а всього їх три.
Крок. Частина 1. Передмова
І чому ти кричиш? Тихіш! Заспокойся! Це ж лише сон! Хто я? Твій ангел-охоронець. Мені трішки самотньо, от і вирішив поговорити. А ти краще уважно слухай і не пропускай жодного слова. Ми рідко з ким говоримо. Хто ти? Звичайне життя – просте життя! Життя без думок, працюють одні лише інстинкти! Гарна пропозиція, але ти не приймай її. Не можна її приймати. Зараз можеш із цим не погоджуватись. Але повір, коли в кінці свого життєвого шляху подивисься назад, на свої дії, на своє життя, на себе, тоді зрозумієш, що це так. Отже, у тебе лише дві дороги – стати особистістю, або вмерти! Так, так, лише дві! Ти повинен завжди це пам’ятати. Якщо людина - особистість, то це означає, що весь світ живе для неї. Залишився в тебе один лише крок на зустріч собі. Але щоб зробити це, потрібно проаналізувати своє минуле, бо в ньому відповідь на твоє запитання «Чому я ще й досі не особистість?». А хто ж ти зараз? Ще не особистість – це факт! І вже не звичайна людина - це також факт, бо питаєш частенько себе «Чому?»! Напівлюдина, на пів ще щось, і трі-і-і-ішки особистість! Якусь чудну суміш ти отримав. Життя дається для того, щоб прожити й у кінці життя сказати собі такі прості слова – «Я особистість». Шляхів до цього є безліч. І кожному вибирати свій шлях, але зараз хочу розповісти тобі, на мій погляд, найкоротший і найпривабливіший шлях.
Втрата рівноваги
Чи знаєш ти, що перша частина кроку людини є втрата рівноваги, ходіння – це постійна втрата й знаходження рівноваги. І лише справжнє кохання дає силу віднайти втрачену рівновагу. Чому надзвичайно важко зробити цей крок без кохання? Подивись на себе. Ти ціла сутність? Кажеш, дві руки й дві ноги!? Так!? Ще раз подивись? Знову бачиш себе цілим? :) Ні! Бо ти половинка, а половинка ніколи не буває цілою. А як ти зможеш зробити крок однією ногою? Лише 2 особи які КОХАЮТЬ один одного є цілими. Отже, постає задача – знайти свою половинку! А чому ти її не знайшов? Чому ще й досі не знайшов СЕБЕ!?! Дивно!? Немає нічого дивного. Ти просто цього не хотів! Не віриш? Давай я тобі розповім спочатку про твоє минуле. І ми разом розберемо твої дії й твої істині бажання. А тоді вже ти погодишся.
Твій склад
Але спочатку давай подивимось з яких двох частин ти складаєшся. Знайомся - Ти-Романтик і Ти-Скептик. Романтик живе в серці, а скептик у голові. Романтик постійно веселий, із квітами в руках – ото, напевно, їх і обнюхався :) А подивись на себе Скептика – сидить із рахівницями й рахує те, що зовсім неможливо підрахувати. А головна твоя біда, що тобою вони керують по чесному – один час один керує, а інший відпочиває, а потім міняються місцями. У дитинстві вони ще якось взаємодіяли між собою, але згодом ти так розлінився, що Ти-Скептик і Ти-Романтик розділились і прийняли цей безглуздий закон про розподілення доступу до пульту керуванням тілом. А тепер уже можна згадувати твоє дитинство й твою добру усмішку, а не цей теперішній бойовий вираз обличчя, який навіть із великої відстані не назвеш усмішкою.
Перше кохання
«Перше кохання» - як гарно звучить! Що не пам’ятаєш? Буває! Ну добре згадуй 3-тій клас. Цього року в твоєму класі поповнення: дві сестри – Аня, Віка. Ну хоч зараз згадав!? Вони були досить симпатичні, але в ті роки перед тобою стояли більш глобальні питання, чим дівчата, а саме байдикування. Але ти помітив, що дуже сподобався Вікторії, коли попав в неї м’ячем, а вона після цього довго за тобою бігала й ніжно била ногами. :) Вона й далі подавала якісь знаки кохання в основному ногами й руками по обличчі, але через свою зайнятість… і через свою "броню" ти не звертав уваги на це чисте почуття. Ну потім вона зрозуміла, що з тобою каші не звариш і забула про тебе, хоча на останок присвятила тобі вірша. У ньому вона звинувачувала не тебе, а себе за те, що покохала камінь. Доречі, навіщо ти знищив цього листа? Образився? Бідненький! Швидко після цього проминуло 2 роки. Ти вже трохи виріс і почав зненацька розуміти, що кохаєш її. Ти вже сам став бігати за нею по п’ятах. Постійно думав про неї. Часто ти її бачив у своїх кольорових снах. Вона ж тебе повністю ігнорувала - не могла пробачити твій лід. Твоє серце розривалось, і ти зараз відчував те ж саме, що й Віка колись. Перше кохання невдале. А ти хоч раз цікавився як у неї зараз справи? Я так і думав. Так ось, вона зараз вийшла заміж, має дитину, але не щаслива, бо повністю знищила романтичну частину себе й вибрала шлях існування. А компот? Тобто, де ж висновок? Ти така людина, яка не може трішки любити. І якщо б вищі сили дозволили вам бути разом, то ти далі вибрав би з нею разом шлях існування. Ми тебе захистили, бо маємо на тебе інші плани. Про них я розповім у кінці нашої розмови. Ну давай далі розглядати твоє життя-буття й перенесемося вперед на рік!
