Цікаво, чи подобаються вам проблеми? Що для вас краще - жити з проблемами, чи без них?
Бо я вже давно для себе визначився що життя без проблем неможливе... Це ж було б надзвичайно скучно. Ось тільки подумайте, що ви сама багатша людина, та й всі люди вас обожнюють, тай маєте все що побажаєте. Ну можливо це цікаво буде день, чи два... Але не більше. Ні до чого йти. Немає цілі. Мені краще життя з проблемами, чим без них. Лише від проблем можливо отримати задоволення, а точніше ти борешся з проблемою, а потім коли все вирішується - ти на сьомому небі. І чим складніша була проблема, тим більше насолоди отримаємо від її вирішення. Нехай можливо інколи здається, що з проблеми немає виходу, але це так лише здається, і це є ознака того що скоро проблема здасться.
І ось лише декілька хвилин назад я вирішив проблему, що не піддавалась годин з 5. П'ять безперервних годин я бився над її вирішенням, і навіть не знав, чи зможу її вирішити, але все ж таки вона піддалася. Задача була наступна - є такий код:
location = /1 {
fastcgi_param SCRIPT_FILENAME /usr/www/index.php;
error_page 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 500 501 502 503 504 505 506 507 509 510 = @fallback;
}
location @fallback {
proxy_pass http://some;
proxy_intercept_errors on;
error_page 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 500 501 502 503 504 505 506 507 509 510 = /error.html;
}
location /error.html {
root /usr/www/error;
}
Це налаштування сервера nginx, яке спочатку повинно отримати запит і обробити його ПХП скриптом, якщо виникне помилка, то запит потрібно направити на якийсь інший бек-енд, якщо і там буде помилка, то потрібно показати статичну сторінку з помилкою. І як я не пробував, але nginx ніяк не хотів направляти помилку на статичну сторінку... Тож бився я над цим, міняв конфіги, тестив, і знову щось міняв, а результату не було. Але через години праці на очі попався один параметр, що включає рекурсивність в помилках, тобто вложеність повинна б спрацювати... Вніс в конфіг строчку:
recursive_error_pages on;
І все, нарешті запрацювало! Уряяяя! ;)
Тож, я хочу сказати, якщо вже руки опускаються перед проблемою, то зроби ще крок, бо може до результату лише один крок залишився. А потім ще один, і ще один... І не вчуєшся коли будеш на вершині.
