Шоста година ранку. Зліва від мене деревце інжира, справа гілочка винограду. Сонце не жарить, але й не дає відчути прохолоду. Під невеличким навпіврозорим накриттям стоїть диванчик, стіл, і розетка з під'єднаним ноутбуком. Спокійну пісню природи під управлінням майже напомітного вітерку перериває якась mp3-тришка з поганеньких влаштованих колонок ноута - це для мене тиша. В цей час навіть відсутність інтернета не заважає.
Десь за годинку тиша розтає. Її розганяють друзі, що нарешті відкрили очі. На столі ноутбук подвигається, вивільняє місце для ранкових бутербродів з червоною ікрою, та чарочок з вином.
І хіба це не рай, а можливо саме в цім щастя. Саме в такі моменти я люблю Ялту.
Ну на цьому літературної мови досить, і хто любить Ялту краще далі не читати. Бо досить вже позитиву. Все в ній побудовано, щоб збивати гроші нізафіг - і всі тільки про це і думають.
Отже, коли знаходитися в своїм дворику, то Ялта причудова, точніше клімат Крима суперовий. Але якщо вийти за ці межі, то відкриваються всі негативні сторони. Сам сервіс в більшості випадків знаходиться на 0 рівні, таке відчуття що навколо одні бариги якісь бігають і пробують тобі продати якусь фігню. При чому всі хочуть за ці фігові послуги нереальні суми грошей. За цю сумму в Турції чи в Єгипті намагалися б зробити все по вищому сорту. А в нас же народ такий, типу я сюди приїхав і відразу їм за все винен кучу грошей. Ось наприклад, вирішили відвідати "Ласточкине гніздо". Хотіли спочатку під'їхати до нього, але виявилося що біля нього територія санаторію якихось супер модних чуваків митників. Нам навіть сказали "Ви що туди їхати, там охорона! і погано тривожити митників". Мені чесно пофіг на тих чувачків, але чому через них мені потрібно фігарити фіг зна скільки пішком? Якщо понастроювали своїх лоховських савдеповських санаторіїів, то чому через них я не можу пройти і скористатися своїм правом вільного пересування і вільно відвідати історичну пам'ятку? Мені прийшлося обходити, тому санаторій митників повний сакс.
Ну добре поставили ми машину на дорозі біля драбинки що йде до того гнізда. А тут вже біжить чувак і бере за парковку 20 грн. Яка к фігу парковка, ніщо не оборудовано, ніхрена не роблять, а баблос за те що все одно ставить машину на дорозі вимагають грошей. Одним словом, ці паркувальники - також повний-пре-повний сакс.
Після цього потопали пішком, а дорога виявляється дуже цікава. Типу зліва забор, справа забор, ти йдеш як в якійсь тюрьмі до того замка. Приходимо туди, а вход виявляється ще 5 грн. з людини. Ну вже прийшли, то вже зайдемо. Ну думаємо може хоч за ці гроші якийсь сервіс, а виявляється по всій території якісь бариги зі своїми фіговими сувенірами, валяються бумажки, ніхрена не убрано. Підійшли до того "Ласточкіного гнізда", а туди ще й зайти не можна, типу там ресторан. Ніякого задоволення від цьому замку не отримав, лише розстроївся.
Це лише одиночкий приклад, насправді за ці дні я багатенько де побував. Тепер можу сказати, що тримати задоволення можна лише знімаючи домік з двориком в гарному місці, або самому подоружуюучи по горах, по місцях де мало туристів і відповідно місцевих бариг.
Інший приклад, є там типа один парк в який все життя був вільний вхід. А це вдруг поставили там двох охоронців, які за вхід збивають 15 грн. Сам же парк не обгорожений, тож ми відійшли метрів 15 і спускаємося в парк. А тут біжить охоронец і кричить "типу вертайтеся, платіть гроші". На що я крикнув "Я лейтенант міліції і де хожу там і хожу бесплатно. І зараз я схожу в парк і потім з вами розберуся на якій підставі ви збиваєте гроші". Коли ж я назад вертався, то проходжу біля тих барижок, а вони відвернулся і роблять вигляд, що не бачать мене. Та таких місць взагалі то багато, і в більшості випадків можна сказати що типу "ми місцеві а пішли кудись подалі", або прикривайтеся посвідченням як я;)
Звичайно я в Крим буду їздити, бо тут друзі. Бо тут гарний клімат. Але щось дивитися тут з "достопрімечательностей" більше не збираюся, краще поїхати і за ці ж гроші побачити набагато більше в Європейський странах, в Турцію, в Єгипет...
Ну вже ви дивіться самі, бо можливо це лише мені показалося так і все насправді поіншому.
