Звичний шопінг намічався на вечір в одному з кращих магазинів на мій погляд в Юнкері...
Вибравши собі пару речей став приміряти, але всі були маленькими - розміру М, а розміру Л не було... Трохи розстроєним поїхав додому. Оце вже з Юнкера виріс - сміявся над собою. Далі ще один момент, коли їхав до дому, то щоб веселіше було - спілкувався з двома дівчатами. І от одна питає: "А де Ви..."... І я вже став вигадувати про Університет в якому навчаюсь, бо завжди питають про Університет. Але питання було: "працюєте". Навіть розгубився... Що ж так подорослішав останнім часом, що в молодіжних магазинах немає розмірів, а люди вже не вважають студентом. Ніколи не любив дорослішати і бути дорослим. Ну зовсім мене розчарував сьогоднішній день. Та вже коли приїхав додому, то відразу зрадів через одну особливість - вже декілька днів не брився... Подивився в дзеркало - ну звично, хто ж скаже що студент...
