TutaMC

Коли опобліковував статті, то в багатьох моментах в голові виникала думка - "Який же я був дурень":). Я описував те що на справді не було. Не було справжнього кохання. Було лише егоїстичне моє єство. Чому так? Зараз поясню. Коли навчався в Університеті, то на паралельному потоці навчалася одна дівчина. І дуже багато людей вважали її гарною і відкрито про це говорило. І саме в цій ситуації винирнуло така думка: "Що я найкращий і моя дівчина також повинна бути найкраща". Це правильна думка, але вона була використана в неправильному контексті. Оце дурненький був!!! В той час я не хотів розуміти, що найкраще для когось не завжди найкраще для мене. Оцінював людину за якимось об’єктивними критеріями... Навіть соромно за себе. Зараз я радий, що вона ніяк не відреагувала на мене, можливо бачила справжню ціль. Бажання стати "Крутим чуваком" в Університеті. Хоча бажання бути "крутим" все ж таки здійснилося, бо в мене дуже багато друзів серед курсантів, серед викладачів, багато мене знали, всі поважали мої думки. Консультував по багатьох питаннях не тільки одногрупникам, а й викладачам, які за час навчання стали друзями. А також це все дало початок для прояву себе в ролі письменника. Тому навіть мерево інколи корисне.