В мене є така привичка, що я всім говорю що кохаю їх. Наприклад завжди коли йшов з Університету, то з друзями прощався словами - "Пока, цілую, люблю". І мені деякі говорять що так неправильно, що кохання це таке слово, що його не можна говорити просто так. Але я вважаю що це потрібно говорити завжди і майже кожному. Ну говорити звичайно з різною інтонацією. Для друзів з однієї інтонацією, щоб вони розуміли що вони для мене ДРУЗІ. В інших випадках з іншою інтонацією. Згідно здається Біблії є чотири вида кохання:
- кохання до Бога
- кохання до батьків
- кохання до друзів
- кохання до жінки
І тому я всім кажу що кохаю. Бо (майже) усі з ким я спілкуюсь є моїми друзями.
