TutaMC

Жив років з 10 без всяких весіль, а тут в один рік аж 2 весілля майже підряд. Спочатку в Ігоря, а вчора в Андрія. В Ігоря на весіллі був звичайним гостем, який прийшов щоб привітати друга і розважитися. А в Андрія прийшлося бути свідком, і я відчув весілля з іншої сторони. З тієї сторони коли на тебе покладені певні функції, певні обов'язки... Наприклад обов'язок бути веселим... з самого ранку бігали по всьому місту і вже так заморилися... але потрібно бути радісним... Хоча все таки трішки перебільшую, але одне знаю точно, що фотографуватися мені набридло як мінімум на пару місяців...

Костюми... Дехто тільки в них і ходить, а я чомусь їх не міг терпіти. Немовби й нечасто приходилось їх одягати, але ту скованість що костюми давали незлюбив.

Місяць назад попрохав мій друг Андрій бути свідком на його весіллі... і я погодився. А коли до весілля залишилось декілька днів, то зрозумів що потрібно йти купляти для цієї події. Спочатку роздумував придбати простий дешевий костюм, щоб одягти один раз і викинути, але все ж вирішив придбати гарний костюм, щоб як то кажуть "було" на майбутнє.

26.07.08 День весілля. Велика подія не тільки для Ігора і Іри, а й для мене, бо ніколи ще не був на весіллі...

Ранком 25.07.08 приїхав в Франківськ. І такий радий... Нарешті не буде чути цих поїздових коліс. За півтори доби в потязі я полюбив літаки! Перший раз в свідомому життя знаходжусь в західній Україні. Спитав на автовокзалі білета на найближчий автобус до Ігора - але касир сказала що білети туди вона не продає, а потім розповіла як можна доїхати. Найбільш здивувало те, що вона з великим натхненням розповідала так неначе не мені потрібно було туди їхати туди, а їй. Було видно що вона хвилювалася, щоб правильно все зрозумів і легко дістався до місця.

Ми з Ігорем не бачились вже 5 років. Познайомились в ліцей, навчалися в одній групі, сиділи за однією партою. І так ми прожили 2 роки і стали друзями. А тоді навчання в інституті і нас розкидало в різні кінці країни. Та ось закінчилось навчання, а в Ігора весілля, тому вже придбав квиток на завтра і буду їхати до нього в гості. Як класно побачити друга, поговорити з ним, після такого довгого часу. Ми звичайно весь цей час телефонували один одному, але це не те. З нетерпінням чекаю зустрічі. А відтіля привезу багато фотографій!

Сьогодні телефонував мій друг Андрій і попрохав мене стати свідком на його свадьбі. Оце новина... Це було досить несподівано для мене, бо я розумію що це велика честь і велика відповідальність. Я надзвичайно зрадів. Добре коли є такі друзі, що запрошують Вас стати свідком. Отже, 5 вересня я буду зайнятий!