TutaMC

Жив років з 10 без всяких весіль, а тут в один рік аж 2 весілля майже підряд. Спочатку в Ігоря, а вчора в Андрія. В Ігоря на весіллі був звичайним гостем, який прийшов щоб привітати друга і розважитися. А в Андрія прийшлося бути свідком, і я відчув весілля з іншої сторони. З тієї сторони коли на тебе покладені певні функції, певні обов'язки... Наприклад обов'язок бути веселим... з самого ранку бігали по всьому місту і вже так заморилися... але потрібно бути радісним... Хоча все таки трішки перебільшую, але одне знаю точно, що фотографуватися мені набридло як мінімум на пару місяців... А тепер про гарні моменти. Сам розпис проходив в центральному палаці Харкова, і можу сказати що це дуже класно. Інтер'єр, музика, церемонія... Все було по вищому класі. Далі було стандартне фотографування, але під час цього дізнався про чудове місце Харкова - "ботанічний сад". Він знаходиться в парку Шевченка і це дивовижно. Такі чудні дерева, кущі, квіти... є маленький водоспадик, ставочок з чудними рибками. Всім раджу сходити... Наступні ж етапи весілля були в принципі стандартними. А зараз чекаю, коли Андрій принесе фотографії, які обіцяю відразу опублікувати.

Костюми... Дехто тільки в них і ходить, а я чомусь їх не міг терпіти. Немовби й нечасто приходилось їх одягати, але ту скованість що костюми давали незлюбив. Місяць назад попрохав мій друг Андрій бути свідком на його весіллі... і я погодився. А коли до весілля залишилось декілька днів, то зрозумів що потрібно йти купляти для цієї події. Спочатку роздумував придбати простий дешевий костюм, щоб одягти один раз і викинути, але все ж вирішив придбати гарний костюм, щоб як то кажуть "було" на майбутнє. Серед магазинів був вибраний бутік Михайла Вороніна на вулиці Сумській, і не помилився. В цьому магазині не помітив жодних недоліків - широкий вибір, висока якість, а головне - персонал. До мене відразу підійшли консультанти Діма і Оксана та й почали допомагати вибирати. І що особливо - це те що вибирали з "душею". Після десь 2-х годинних примірянь костюм був придбаний, а точніше замовлений, бо його ще взяли підганяти особисто під мене. Після цієї прогулянки моя нелюбов до костюмів розтанула, і зараз з цього може вийти або нейтральне відношення, або навіть велика прив'язаність.

Сьогодні телефонував мій друг Андрій і попрохав мене стати свідком на його свадьбі. Оце новина... Це було досить несподівано для мене, бо я розумію що це велика честь і велика відповідальність. Я надзвичайно зрадів. Добре коли є такі друзі, що запрошують Вас стати свідком. Отже, 5 вересня я буду зайнятий!