Гра "I never..." ще одна американська гра аналогів якої в нас немає. Вперше про неї я почув в серіалі "Lost" десь в середині першого сезону. Після перегляду пробував попитати в американців про неї, але виявилося що про неї вони не знають, а все ж враховуючи що почув її в американському фільмі будем вважати її американською. Для гри по одній з модифікацій правил повинна бути відповідна обстановка, а саме нам потрібні чоловік, жінка, бутилка вина і два повних бокала. Гравці по черзі задають один одному речення які розпочинаються з "Я ніколи не..." При чому речення потрібно задавати так щоб він був правильний для себе і з найбільшою ймовірністю був неправдивий для іншого гравця. Наприклад: Ч: "Я ніколи не любив квіти". Коли це питання задає чоловік, то він гадає що жінка любить квіти. Ж: Оскільки для неї це речення не правдиве вона повинна випити трішки вина з бокалу. Далі вже жінка задає питання - "Я ніколи не любила водити машину". Коли задає це питання то гадає що чоловік програє, бо вважає що він любить водить машину. Ч: Насправді ж чоловік не любить водить машину і про це говорить жінкі. Тому жінка повинна ще раз випити з бокалу вина. Гра йде до того часу поки в когось не закінчиться вино в бокалі - він і буде програвшим. Так що чоловіки завтра неділя, а чому б не влаштувати маленький романтичний вечір для своїх жінок і не спобувати зіграти в цю гру, яка дає змогу більше зрозуміти один одного.

English. Screencast 6

20 Січня 2009
Скрінкаст про вивчення англійської граматики -
English. Screencast 6 from presidentua on Vimeo. http://dragunkin.ru/

English. Screencast 3

16 Січня 2009
Третій скрінкаст про вивчення англійської мови. В цьому випуску про вимову англійських слів та про караоке.
English. Screencast 3 from presidentua on Vimeo. Сайт з караоке - http://youtube.com

English. Screencast 1

10 Січня 2009
Цим скрінкастом розпочинаю маленьку серію про легке вивчення англійської мови.
Вчим англійську. Скрінкаст 1 from presidentua on Vimeo. http://www.franklang.ru/ - сайт присвячений методу Франка

Серіал "Friends"

6 Січня 2009
За свої роки встиг передивитися дуже багато молодіжних телесеріалів. Дивився їх в через те, що ніколи не міг робити лише одну справу. Якщо щось читаю, то дивлючь телевізор, якщо щось пишу, то також дивлюсь телевізор, малюю – і знову дивлюсь телевізор. Не можу змалечку концентруватися на одній справі... З усіх серіалів лише сьогодні я зрозумів, що найбільш близькими мені був серіал "Друзі". Дивився їх багато в дитинстві, але тоді якось не показували останніх серій... А ось учив англійську мову шляхом перегляду цього серіалу. І звичайнож вибрав своїх любимих Друзів... І якось все постійно пришвидшував процес перегляду – намагався побачити все нові й нові серії швидше. При перегляді "Друзів" я жив з ними, переживав їхню радість і їхню біль, можливо навіть намагався колись щось їм підказати, попередити, чи якось допомогти коли в них були проблеми... Я любив їх... А чому любив?.. Люблю їх!!! Але сьогодні подивився останню серію – і я заплакав. Відчуття таке неначе щось розбилось, неначе чогось нестало. Дійсно боляче на душі. І чомусь ця біль надзвичайно сильна! Навіть незнаю... Рідко раніше відчував такий сильний біль. Навіть коли розходився в дівчатами, то не відчував такого. Все це мені складно пояснити. Звичайно я розумію що це була гра акторів, що це кіно. Але гра феноменальна. Феноменальний сценарист. Феноменальні актори, режисери і інші. Все феноменально – якщо вдалося так врізатися в серце. Хоча зараз думаю що напевно тут ще й в додачу свою роль (і не маленьку) зіграв фактор аналогічної ситуації що склалася в звязку з закінченням інституту... Не знаю... Зараз можу лише сказати те, що ще передивлюсь цей прекрасний серіал не один раз, ми ще з вами зустрінемося друзі! ;)
 
 
 
Роман Хоменко aka PresidentUA
mail/jabber: spirt40@gmail.com