Оповідання "Крок", це було перше моє оповідання яке не соромно показати людям. Свого часу було опубліковано в одному обласному журналі, ще пізніше на відомому українському сайті. Але чомусь ще й досі не публікував тут... Але спробую виправитися ). Сьогодні публікую першу частину, а всього їх три.
Крок. Частина 1. Передмова
І чому ти кричиш? Тихіш! Заспокойся! Це ж лише сон! Хто я? Твій ангел-охоронець. Мені трішки самотньо, от і вирішив поговорити. А ти краще уважно слухай і не пропускай жодного слова. Ми рідко з ким говоримо. Хто ти? Звичайне життя – просте життя! Життя без думок, працюють одні лише інстинкти! Гарна пропозиція, але ти не приймай її. Не можна її приймати. Зараз можеш із цим не погоджуватись. Але повір, коли в кінці свого життєвого шляху подивисься назад, на свої дії, на своє життя, на себе, тоді зрозумієш, що це так. Отже, у тебе лише дві дороги – стати особистістю, або вмерти! Так, так, лише дві! Ти повинен завжди це пам’ятати. Якщо людина - особистість, то це означає, що весь світ живе для неї. Залишився в тебе один лише крок на зустріч собі. Але щоб зробити це, потрібно проаналізувати своє минуле, бо в ньому відповідь на твоє запитання «Чому я ще й досі не особистість?». А хто ж ти зараз? Ще не особистість – це факт! І вже не звичайна людина - це також факт, бо питаєш частенько себе «Чому?»! Напівлюдина, на пів ще щось, і трі-і-і-ішки особистість! Якусь чудну суміш ти отримав. Життя дається для того, щоб прожити й у кінці життя сказати собі такі прості слова – «Я особистість». Шляхів до цього є безліч. І кожному вибирати свій шлях, але зараз хочу розповісти тобі, на мій погляд, найкоротший і найпривабливіший шлях.
Далі...