ХНУВС vs me, 1:1

15 Липня 2011

Не пройшло й трьох років як мій "любимий" університет ХНУВС згадав про мене і подав до суду щоб я сплатив 15000 гривень за навчання.

Я ж підготувався, написав заперечення, прийшов до суду. А представника ХНУВСу нема... Перенесли засідання на наступну неділю... і знову університет забув про мене. Можна сказати забИв на мене. Ну ладно, не буду більше з ними дружити. Суд же ш залишив без розгляду справу.

Майже четверта година ранку. Маю багато роботи зараз і майже не маю часу для сну. І як на зло ця робота мені подобається ;), тому я не можу забити і забути про неї. Але щоб трішки відпочити вирішив поділитися декільками думками про щось... навіть незнаю навіть про що саме...

Ось наприклад давно не говорив про ХНУВС. А чи знали ви, що навчання готує нас до життя, ще за часів навчання нас готують до хабарів. Заплати пару гривень черговому по універу і йди спати, а не заплатив всю ніч як дурак охороняй повітря. Колись пам'ятаю був черговим по столовій і щось вирішили ми не платити(кажется черговий забажав більше ніж звичайно), тож замість того щоб закрити на замок приміщення - потрібно було там сидіти.

А якщо повернутися трішки раніше в часі, то в нас був такий парадокс - було 3 групи, і з них в 1 групи середні знання дуже низькі, а в 2-х групах дуже високі. І це все якось не корелюється з теорією, бо в 1 групу було десь 100 чоловік на 30 місць, а в дві інші було по 40 чоловік на 30 місць при вступі. І всі, абсолютно всі, розуміли, що якщо ти все ж таки поступив в 1-шу групу, то ти з ймовірністю 90% заплатив грошенята. На той час був якийсь фонд і якщо заплатиш туди пару тисяч американських гривень то обовязково поступиш ;). А ще мені вруки попалися результати тестувань вступних іспитів, які були десь такі:

хабар

В цім графіку по горизонталі кількість набраних балів, а по вертикалі кількість людей, що цей бал набрали. Цікавий графік... Довгий час його не міг зрозуміти, поки не підказали, що 21 балл, то був прохідний, і всплеск такий після 21 балу це так би мовити "хабарники". І про графіку навіть можна приблизно сказати скільки людей пройшло за хабарі. Як ви думаєте які шанси у вас чесно вступити на юридичний факультет, чи на економічиний ХНУВСу? раніше було 0.01. Можливо це зараз трішки і змінилося, але я сумніваюсь, ой сумніваюсь. Тож тестування - це правильна річ, і я гадаю рівень хабарництва значно зменшиться, хоча наші "начальники" університетів знайдуть способи обійти це. Хоча цікаво, що при бажанні це(хабарництво) досить просто виявити - все досить просто статистикою виявляється, але ж це нікому не потрібно. Чесно кажучи, якби ці хабарі йшли на розвиток університетів, то це нормально - не можеш поступити розумом - плати. Але ж гроші йдуть в чиїсь кармани. Я коли це говорю, то не маю на увазі лише один ХНУВС - в цім гріхі повинні всі універи. А що найбільш цікаво, що корупція більше в тих університетах що повязані з законом, в різних юридичних універах. Наприклад, як ви гадаєте чи можливо власним розумом вступити наприклад на прокурорський факультет однії з кращих(раніше була кращою) юридичної академії в Україні - імені Мудрого? Я гадаю що шанси рівні 0.0000001%. Вже скоріше виграєте мільйон в лотареї. Бо ж розумієте, лише діти суддей і прокурорів народжуються такими розумними, щоб вступити до цих крутих юридичних факультетів. Єдине що хоч радує те що в технічних вузах корупція набагато менша і саме до технічних вузів можно вступити за знаннями. Ну добре з хабарами трішки розібралися...

Давайте обговоримо наприклад таку річ як телевізор. Якщо в вас є телик, я вас дуже прошу викиньте його. Ну навіщо він вам здався? На мою думку телик це одна з найбільш шкідливих речей, навіть більш шкідлива за куріння і алкоголь. Телик забирає в вас так багато часу, а натомість дає прямо в мозк різної вонючої суміші. Ну скажіть нащо вам знати, що десь впав літак. Ну впав і впав - буває всяке. А там хтось наговорив по телику про грип і всі як дураки наслухалися і поперелякувалися... Хоча правда цьому я радий, бо тиждень Харків був таким тихим і спокійним, а зараз та сіра маса що тижднів зо два боялася за своє нікудишне життя повилазила на вулицю. Знаєте, я чомусь не боюсь за своє життя, мені чесно все одно жити чи ні... Я люблю життя, я насолоджуюся життям, я класно живу... Але якщо завтра я помру, то в цім світі нічого не зміниться і для мене це не так вже й буде значить - тоді вже нічого не буде значить. Треба жити, а не думати про смерть. Помирати не болісно, болісно бачити смерть близьких, болісно втрачати. Можливо, це аж занадто пофігістичне відношення до свого власного життя, але вже чомусь таке склалося... Можливо це через те що аж занадто багато я свого часу встратив...

Ой... Щось занадто різкий перехід вийшов, але вже не будемо говорити про смерть, а поговоримо наприклад про інгліш. Бо раніше я вчив його самостійно, а зараз хожу на курси. А оскільки коли вчу анлійську, то трішки є вільного часу, коли відповідають інші, то щоб час не пропадав пишу щось, і вийшов такий віршик:

Колись я мав закриті очі,
Колись я мав закриті вуха,
І гадку мав, що все я знав,
І гадку мав, що інгліш знав,
А рівень мій аж є "натів".
А з-за кутка прийшла вона,
І не "вона" що бігборді,
А то англо-вчителька була.
Тож посмішка як ніж відразу
Відкрила ті закриті очі,
І ніжний голос-солов'їний
Відразу мовив правду всю...
І всі знання вже є не "тру"
Упав відразу лиш рівень мій,
А з ним упало стільки мрій...
Бо зараз я лише "бегін".
      написаний дякуючи  чуваку, що сказав "Я знаю, що нічого не знаю".

Хоча як ви бачете віршеписання як і англійский я знаю дуже погано ;). Але ж треба десь його публікувати ;). І що цікаво, я за один урок вивчив по інглішу набагато більше ніж за останні декілька місяців, за що я дуже вдячний моєму викладачу - вона дійсно краща. Надіюсь за місяць вже рівень буде "натів" ;)

Поки це писав - трішки відпочив і можу далі працювати. І надіюсь, що вам, найкращі в світі читачі, цей пост подарує хоча б маленьку посмішку ;).

Enjoy life!

Ви напевно чули про таких людей - Йогів. І чули що вони типу круті, можуть зупиняти серце, керувати своєю температурою, ходити по стеклу і по вогню, жити без їди і навіть можуть виконати найстрашніший трюк - співати як Філіп Кіркоров і інші "заслужені" артисти ;)

І сьогодні я розповім маленьку історію, після якої кожен за необхідністю зможе за декілька хвилин стати великим йогом.

Все розпочалося одного нарядного дня, тобно дня коли стояв я в наряді. І за якусь чипуху, а може й не чипуху, зняли мене з наряду. Хоча за що саме розповім. Стою на факультеті в кінці дня, вже вполовину розвалився на стульці і дивлючя на вхід хто заходить. Тут на територію факультуту забігають 2 якихось старічка, ну мені звично на них абсолютно пофіг... Але один питає в мене "Ти чому нас пропустив, можливо в нас бомба?", я ж йому "Та в вас лице добре, тому немає в вас бомби" і далі собі сиджу... Ну вони й пішли, далі виявилося що це були проректора, а відповідно до якихось придуманих якимось ідіотом я повинен їх всіх напамять знать... Ну не буду тут казати, що мені пофіг на проректорат і те що їх якийсь васян поставив на посаду не робить з них знУменітостей. Ну ладно, не про це зараз.

Одже зняли з наряду, а в цей же день мав ще раз заступити. Але мені стало впадло і пішов я в медсанчасть. Там же не придумав нічого кращого, як трішки потер ногу, щоб була червона, а потім показав лікару, сказав що розтягнув і що полить сильно-пре-сильно і звичайно отримав звільнення від нарядів. Медицинських трюків я знаю багатенько.

Далі радий приходжу на курс, і заходжу до начальника до Бориса Петровича Сінькевича та й кажу, типу наряд не піду, бо ось рішення врача в книжкі хворих. А Борис Петрович питає, а чим же я хворію... Блін, думаю якщо скажу що ногу розтягнув, то скаже що я придумав і все одно в наряд поставе. Ну я й брякнув "Температура, типу грип в мене!". На що начальник каже "На градусник, сідай будеш міряти температуру в кабінеті"...

От думаю й прийшов мені капець, зараз за те що закосив від наряду, за те що обманув з температурою попаде мені по повній... Оце думаю мав одни наряд, а зараз штук 5 отримаю.

І з такими думками просидів я хвилин 5. Далі даю градусник начальнику, а він кажу "Ого, майже 39. А я думав що ти косиш... Вибачаюсь. Іди відпочивай. Випий гарячого чаю.". А я дивлюся і не можу зрозуміти, чи це він жартує так, чи ні. Але кажу "Типу дайте глянуть на градусник, бо в медсанчасті було лише 37.5 градусів"... Далі дивлюся на градусник і не можу повірити - дійсно температура 38.5. Лоб попробував - також неначе гарачий.

Виходжу щасливий з кабінету, а сам думаю, може й дійсно захворів. Вже в кімнаті міряю температуру - а вона показую 36.6...

І саме тоді я зрозумів, що людина може повністю керувати тілом, лише б був відповідний стимул. І не потрібно бути йогом, щоб міняти свою температуру.

Але що я звичайний чувачок здатен на таке, то на що ж здатна "еліта"... Прошу нижче подивитися. Мені до них надзвичайно далеко.

Ну не можу я жити без міліції. Так і хочеться про неї побалакати. Це як ціль в житті - написати всю правду про мою "кохану" міліцію. І сьогодні поговоримо про начальство, про тих людей які вважають себе вУмними. Тих хто вміє мірятися між собою не лишень зірками, а й животами. Ну хватить їх хвалити, краще перейдемо до сьогоднішніх тем.

Полтавська область. Насяльник - Вершняк

Перша історія про невеличкий період з життя полтавської міліції, хоча він і невеличкий, але більшість його з жахом згадують. Отже рік чи два, чи може й три назад прийшов керувати Полтавською міліцією гУнерал Вершняк, чи Вишняк, чи ще якось, ну я простоти нехай буде гУнерал "В". Отже декілька фактів з цього великого періода... Офіцери, яких записали чи за стрижку(згідно великого Ума начальства всі повинні бути лисі, щоб від зеків не відрізнятися), чи за відсутність свистка (кожет міліціонер повинен вміти свистіти свистком), чи за ще якусь фігню - поаинен в свій єдиний вихідний прийти на стройову підготовку і там марширувати!

Факт номер два. Коли приходив час офіцерам отримати нове звання, то вони просили щоб в кадріїм дали ДОГАНУ. По ідіотському звучить, правда? А все тому що, якщо є догана, то звання йому не положено, а якщо немає догати - то їде за званням до гУнерала "В", а там йому задають тупі питання, типу розкажи весь закон про міліцію і, бля, біографію всіх наСяльників. А потім йому скажуть, що ти ніфіга не знаєш і звання не дадуть. А перед тим як відправити додому спитають, чому це в нього туфлі не начищені(їм пофіг, що людина їхала за сто кілометрів за власний рахунок), і за неначищену обув, скажуть щоб приїхав в неділю ще й помарширував трохи.

Ось такий ідіотизм творився. Ну на цей пост про Полтавську міліцію досить, а перейдемо до мого СУПЕР-ПУПЕР університету ХНУВСУ.

Харківський університет внутрішніх справ

Ну в ХНУВСі завжди таке умне начальство, що воно може переплюнуте й гУнерала "В". Подивимось чи вийде в них це...

Я вже ж писав про ректорушу ХНУВСа, про маленьку(кілограм зі 150) дюймовочку. Так от на одній з кафедр вона дала наказ викладачам за ВЛАСНИЙ рахунок зробити повний ремонт. А на одній взагалі вставити пластикові вікна, звичайно ж за власний рахунок! В людей сім'ї, діти, і зарплата в 1500грн., а вона бля каже за власний рахунок ремонт робити.

Ну і на додачу трохи ділогу:
Б - Буратіно(полКанІк Букік)
М - Мальвіна(ректорша, гУнерал Аня Пономаренко)
М: Пойдем
Б: Та я же не пью
М: Ті що, відмовиш жінкі, пойдем
Б: Іду

PS: все це ж ніколи не могло виникнути в нашій міліції, тому вважайте це лише вигадкою. І як би я хотів, чесно, дуже б хотів, що б це було ЛИШЕ вигадкою.

По роботі сьогодні довелося зайти в ХНУВС. А в ньому якраз на повну йде підготовка до випускного. Добре що в курсантів закінчилося навчання, тепер можна їх заставляти працювати 24 години на добу під сонцем. А вже 27 числа буде сам випускний. Представте собі велику кількість курсантів, батьків і пекуче літнє сонце. Всі курсанти стоять по формі, хоча й в рубашках, але з довгими рукавами. А потім різні чувачки починають вітати з випуском. Слово надається генерал-прапорщику Дурку Дурковичу. І тут Дурко Дуркович півгодини розповідає яке ж складне було навчання для курсантів, і що вже скоро вони прийдуть на роботу і на них одна лишеть надія України. І одне й теж саме буде повторювати кожет с виступаючих. А пам'ятаю на моєму випуску приїхав якийсь піжон з міністерства, і сказав чудну фразку "я за свою кар'єру пересажав третину населення України", я не зрозумів к чому це було сказано, можливо він типу похвастався ))

Ну, а потім всі випусники будуть святкувати - пити шампанське. Хоча я думаю це в них не зовсім вийде, бо ректорша виділила типу багато патрулів. Та ще й буде ходити по території ПАлковнік ДрАздов. І казати всім: "Я Крутой, і я гаварю не піть, і ваабще - вон отсюдава" ))). Він 5 років промучив курсантів, а коли його колись спитали, чому ви такий жорстокий, то він сказав що його так виховували і він так виховує. Желізна логіка. Як я радий що в мене більшість начальства було набагато краща за нього. Дроздов це звичайно легендарний чудік, що більшість свого часу проводить в Універі, бо ж що йому дома робити, коли вдома пуста хата і нікого немає там - лишень по слухах є в нього собака. А можливо все мною сказане це лишень чутки, але в кожній чутці є доля правди ))

А скоро розпочне працювати на повну вступна компанія, і тому я також опублікую її рекламу:

Харківський Національних Університет Внутрішніх Справ, в подальшому ХНУВС, чи ХУВС.
розпочинає набір на навчання за спеціальністю і не тільки. Тому що ви за 5 років вивчити не лише декілька статтей з закону України про міліції, а й будете першокласним маляром, вантажником, спеціалістом по зовнішніх і внутрішніх роботах, навчитесь спати стоячи, будете вміти їсти те що зовсім їсти не можна. Навчитесь бачучи начальство прихиляти голову, і повністю показувати, що начальство вУмне що піпець. Навчитесь давати хабарі, бо без них в нарядах не зможете стояти. Вам також дадуть диплом прибириральника 1-шого класу.  А ще вам роскажуть що думати це погано, і покажуть що як же гарто жити бездумно, і все це на прикладах.

Якщо ви любите футбол зараз, то через рік служби будете його ненавидіти. Бо якщо наприклад футбол в 17.00, то курсантів приганяють на стадіон для охорони порядку десь годин за 4-5. Ну типу щоб привикли. Якщо ви захворієте, то попадете в лазарет, де медсестра буде приходити раз в день, і де всі хворі будуть різними хворобами, так що трохи там побудучи - точно захворієте і не однією хворобою. А на квартиру лікуватися вас ніхто не відпустить, бо пАлковнік БУкін сказав - що це великий гріх лікуватися вдома.

А після навчання ХУВС гарантовано дасть вам роботу. Або десь за місцем проживання, або наприклад як позаторік декільком хлопцям запропонували робити в ХУВСі в кадрах, ті згодилися, а коли всі документи підписали, то їм заявили що трохи курсовими офіцерами хай пороблять, ну років так 10, а потім як і доповлялися їх переведуть в кадри.

Так що Велком ту Кращий ХаркІвський Університет Внутрішніх справ. Ми вас чекаємо! )

 

Я великий противник наркотичних засобів. Їх ніколи в житті не пробував і не збираюсь пробувати. І до людей, що їх використовують також не добре відношусь... Та й від фраз подібних: "Давай пихнемо, що від цього буде, це ж маленький косячок" мене нудить. Але коли на одній стороні є недобросовісна робота міліції, а з іншої сторони "маленький косячок", то я в такому вибадку на стороні "косячка"...

Сама історія приблизно така:

2 курсанти 4-того курсу Харьківського університету внутрішніх справ (ХНУВС) познайомилися з якоюсь дівчиною через інтернет. Нехай хлопці будуть Д1 і Д2, а дівчина С. Так от... С сказала що приходьте хлопці в гості, але з пустими руками не заходьте, а візьміть щось пихнути. А в цей час Д1 заступив в наряд, а Д2 взяв в Д1 косячок і поїхав до дівчини. Коли ж Д1 зайшов до С, то там була засада оперів! Після якоїсь їхньої розмови Д2 здав Д1. І в результаті зараз Д1 і Д2 звільнені з міліції.

Ось така історія. З однії сторони мені курсантів не жалко - самі дураки, і таких гнати з міліції потрібно. Але давайте подивимось на роботу оперів. В них є план певний. А наркозлочинність в Харькові не маленька, тож план можна легко виконати... Так от представими роботу якогось видуманого оперативника БНОНа (Боротьба з Незаконним Оббігом Наркотиків)... Сказали йому піймати 2-х чоловік в місяць. От він весь місяць сидів в барі. А в кінці підходить до наркоманів і каже "ну що, вам пипець, я вас затримую", а ті йому й кажуть "ти що чоловіче, давай може краще ми тобі грошей заплатим"... І з цими він все порішав. Ну далі ж опер думає що план виконати прийдеться, і гадає так "а найду ка я якихось лошків"... І от так він прикидається дівчиною і реєструється в інтернеті, ну а далі ви вже знаєте.

Тож замість того щоб боротися з основами наркобізнесу наш відділ боротьби з наркотиками займається чипухою...

ПС: якщо хочете йти працювати в міліцію, ніколи не йдіть працювати в БНОН. Продеформація вас знищить

ПСС: трохи про корупцію... Якщо ви захочете боротися з наркотиками, то можу вас завірити - не вийде. І в першу чергу тому що не зможете попасти в цей відділ. Бо щоб прийти працювати туди потрібно заплатити величеньку сумму. І як ви думаєте, хтось би став платити гроші щоб боротися?

ПССС: БНОН одна з найбрибильниших відділів в міліції )

ПСССС: та що вже казати про БНОН, якщо міністр Луценко не кращий... Прославив Україну на весь світ... Ганьба (

Сьогоднішній день пройшов для мене в Харькові під лозунгом Задорнова "Ну и тупые...". Розпочалося з того що вранці йду на роботу потихеньку і тут погляд падає на кіоск де продаєтся пиво з чудовою назвою "Козел" ;))). Я просто в шоці, це що якийсь піар хід який я не розумію? Розумію що пиво польське і можливо воно там не асоціюється з людиною, але ж потрібно розуміти наш манталітет. "Ну и тупые 2"... Приїхали сьогодні в гості якась верхівка нашої влади, так не те що б якось по скромному... Ні. Все по повній - зелений каридор через пів міста, через кожні 100 метрів ДАІшник, екскорд машин на 15-20. Ну хіба не можна приїхати на одній машині, спокійно, далі лише трішки намікнути по телевізорі, що влада намагається економити і думає в першу чергу про людей, а не про свій комфорт. Ну ніхто про це додуматися не може. Потрібно ж тиснути на психологію. Бути трішки ближче до людей, хоча тут також потрібно знати міру, а то подивишся на Черновецького - так це ж копія середньостатистичного українця і тому його вважають за клоуна - міру потрібно знати завжди. "Ну и тупые 3"... Далі переходжу через площу Свободи, а тут величенька кучка людей вимагає роботу, прям кричить - "дайте нам роботу". Мені це відразу наповнило мій гаряче любимий ХНУВС, коли вони постійно плачуть що в них немає грошей, курсантам навіть гарячу воду не включають - економлять. Але при цьому в кожного з проректорів по іноземній не дешевій службовій машині, і я не бачив щоб хтось з них проходив пішком більше 10 метрів - лише на машині, а то ж недай Боже похудають бідненькі! А я ж не добалакав про людей з великим бажанням працювати. Так от тут як в великій матюкливій поговорці - "И тортик сьесть и на...", ну ладно не можна матюкатись. Так як же допомогти їм, а дуже легко - гарною порадою: Потрібно продати квартиру, далі за ці гроші купити дім в якомусь селищі подалі від Харькова, купити коровку щоб було маслечко, огородик маленький, далі гроші що залишилось (а їх багато залишиться) покласти в банк (правда потрібно дуже уважно це робити, бо в нас я знаю лише декілька банків яким можна довіряти), і жити не горювати, природка, свіже повітря... як же ж буде добре. І знаєте що, ніхто так не зробить через лінь. Бо краще ж в Харькові голодати, але це робити сидячи на табуретці біля телевізора, чим десь їсти мясо з молоком, але при цьому працювати... Який же був правий Дарвін. Не про мавпочок, а про те що в "багатоваріантній системі завжди є розвиток". Честь йому і хвала ;). Хоча в нас ситуація трішки інша, трішки антидарвінова, в нашій багатоваріантній системі права завжди більшість, і сама її потрібно підкормлювати зомбокоробкою, пляшкою пива та горілки, і після цього ця маса проголосує саме за тебе.
Проходження співбесід для декотрих надзвичайно складна річ, але мені чомусь це приносить лише задоволення. Історія моїх співбесід розпочалася десь весною 2008 року. Тоді навчався на останньому курсі в ХНУВСі, але вже напевно знав, що в міліції не піду працювати, а щоб бути впевненим в майбутнє писав резюме і відсилав їх різним фірмам, ось про всі свої співбесіди хотілось би розповісти. Перша співбесіда. "ГеймЛофт" Представництво, точніше аутсорсинговий відділ Геймлофта в Харкові з'явився лише в 2007 році і активно набирав персонал. Перша співбесід була досить складною, бо знання не досить високі, та й трішки нервувався. Але там система була така, що давали тестові завдання на англійській мові, і відсилали вирішені завдання в Париж, а там вже люди перевіряли. Так ось, після десь тижня перевірянь було прислано результат, що складено на 3-ку, але це давало можливість працювати. Далі була співбесіда з програмістом, на якій я вперше зрозумів, що мій рівень хоч і низький, але перспективи дуже великі, тому навіть не сильно напрягаючись, мені було запропоновано роботу з зарплатою в 500 у.е. На що я подякував і прийняв все до уваги, а тим часом вже йшов на другу співбесіду. 2-га співбесіда. Аутсорсингова веб-компанія Невелика компанія з повністю вільним графіком. Трохи програміст зі мною побалакав і вже було запропоновано мені зарплата в 600 у.е. на випробувний період на 3 місяці, а потім зарплата в 800 у.е. Ну й тут я відкланявся і також взяв на замітку, бо було б цікаво в них працювати в основному через те що там більшість були дуже "зеленими" програмістами і за короткий строк можна було стати сеньор програмістом з зарплатою за 1000у.е. 3-тя співбесіда. "Мета" "Мета" була цікавою в першу чергу своїм розміром, впливом на УА-сегмент Інтернету. Там на співбесіду було отримано завдання в першу чергу на логіку, а не на знання ПХП. Всі ці завдання були складені на відмінно і запропоновано роботу. Хоча якщо чесно то з зарплатою не визначились, думал вирішити коли точно прийду вже працювати. 4-та співбесіда. "ХІРЕ" І ось вже було літо, я чекав звільнення з міліції, щоб піти на роботу в одну з фірм, але тут сталося одна річ... Після того як мною були знайдені деякі помилки в програмному забезпеченні OpenTest були написані сплойти (в основному для тестування нового движку для сплойтів) і ці сплойти направлені менежеру ОпенТест Сергію Напраснику. І він запропонував зустрітися і поговорити про співпрацю. В результаті замість роботи на фірмі працюю в ХІРЕ, замість зарплати в 1000 у.е. отримую зарплату в 1000грн. Але натомість отримав цікаву роботу і нових друзів. 5-та співбесіда. "Ідеос" Думав поки що зупинитися на 4 співбесідах, але якесь число "4" негарне, та й часу забагато вільного, та й в придачу одна особа морально(добре хоч не фізично) заставила піти на це. На 5-ту співбесіду йшов неначе на пиво - з посмішкою на обличчі. Співбесіди це легка прогулянка коли впевнений в своїх силах. Коли йшов, то заплечами були і реалізовані проекти, і великий досвід і знаю те, що від моєї праці буде величезна користь як фірмі, так і мені. Хоча замітю, що ще там не працюю. Жду якогось тестового завдання. І це завдання жду з задоволенням, бо воно ж як кросворд, як якась головоломка, і основна задача буде здати це завдання за декілька годин :) Ось такі були мої співбесіди.
"Не ходите дети в африку гулять, в африке акулы, в африке горилы, в африке крокодилы"... Повністю слова не памятаю пісні, але вона якнайбільше підходить до однієї історії, яку сьогодні мені розповіли. Додам що все це я пишу про університет щоб можливо хтось хто буде поступати зайде в Гугл і побачить деяку правду, яку не видно на перший погляд. І так. Мій любимий Харківський університет внутрішніх справ, або скорочено ХНУВС, або ми ще називаємо ХУВС... Є там перше КПП і там цілу добу в наряді стоять 3 чоловіки і охороняють центральні ворота. Історія почалась вранці, стоять хлопці... мерзнуть... зуб на зуб не попадає, і тут на КПП підходить жінка і говорить щось таке "В мене лист для ректора. Будь ласка отримайте і розпишітся". Поскільки хлопці люди підневольні - то вони телефонують черговому по ХНУВСі - такому хитрому чувачку з кличкою Квадрат - тому що в нього лице квадратне, і сам він малий і також квадратний, ну свою кличко повністю оправдовує. Так от зателефонували йому і питають, що ж робити з листом. На що він відповів - підписуйте і несіть лист мені. Хлопці звичайно так і зробили і все б було добре... Але доходить лист до ректорші і їй він не подобається, якийсь не правильний лист... І хвиля тепер йде назад приблизно таким шляхом: ректорша визиває Букіна, Букін визиває Сінькевича, Сінькевич з Букіним ідуть в чергову частину і питають за лист. На що Квадрат їм лицемірно відповідає і брехнею підставляю хлопців - "нічого незнаю. Про лист перший раз чую, це все наряд на КПП". В результаті хлопцям дали неповну службову відповідальність - це так би мовити клеймо в їхній особовій справі, яке будуть постійно згадувати. І все це через них - "справжніх" мусорів. І поки будуть такі працювати - не буде в людей поваги до нас. Такі слова як "честь офіцера" для них відсутні! Мені чесно важко писати це. Така біль, відраза і ще багато інших відчутів наплинуло... А можливо ці хлопці дійсно хотіли бути гарними міліціонерами, захищати людей, а тепер як же їм працювати, коли їх підствили "свої" ж. І що цікаво на їх місці кожен би отримав ці "супер догани" - просто попали не в той час, не в тому місці, і не з тим черговим по університету (хоча я бачив лише двох нормальних чоловіків за всі мої роки навчання) Нажаль зараз в процентрому співвідношенню в міліції міліціонерів менше чим мусорів. На превеликий жаль. ПС: пишу запис ввечері тому фотографій не буде, бо я особисто боюсь дивитися на фотографії начальства ХНУВСа )

ДаЖаВю та ХНУВС

11 Лютого 2009
Сьогодні як завжди з гарним настроем і з посмішкою на обличчі зайшов після роботи з'їсти піцу. Ввічливо привітався, попрохав мою улюблену ананасову піцу, але оскільки дрібних грошей не було прийшлося розбивати купюру 200 грн. І тут помітив що Наталка не перевірила купюру (хоча згідно їх правил повинні перевіряти всі купюри розпочинаючи з 50 грн. обов'зково). Я звичайно жартівливо промовив, що добре що не перевірили, бо лише сьогодні розпечатав та ще краска не зовсім висохла на банкноті, на що мені відповіли, що я таким не можу займатися, тобто шахрайством, що не схожий на шахрая... Ну а до чого ж тут ХНУВС (Харківський національний університет внутрішніх справ) спитаєте Ви? А до того що при цьому мені згадалась досить цікава ситуація з дитинства. Було це років 5 назад, був тоді я на 2-му чи на 3-тьому курсі... і стояв собі в наряді на факультеті... Знуву дозвольте відійти від діла і розповісти про цей дивний вид наряду. Є в ХНУВСі контрольно-пропускні пункти там стоїть наряд який постійно перевіряє документи (ну насправді перевіряють лише молоді зелені курсанти, які ще не зрозуміли життя, або якщо є перевіряючий)... Але щоб перестрахуватися встановили наряд ще й на вході в кожні будови, і це наряд називається наряд "на факультеті", який також повинен слідкувати щоб нічого ніхто не виніс з територію будівлі( хоча я наприклад незнаю що б можна було винести;) )... А також цей наряд виконує таку надзвичайно важливу функцію, як видачу ключів від різних аудиторій. Ну в принципі і всі обов'язки, але найголовніший обов'язок - це уважити вельмишановне начальство і щось крикнути їм над вухо - типу "струнко". Та ще й відповідно до законів життя - показувати радість, що прийшло начальство. Вести так себе неначе тобі принесли 1 млн. гривень і мішок золота зверху )... Ну так ось. Сиджу на факультеті. Кінець дня. Одне око закрив, а одним дивлюсь що заходять двоє чоловіків, ну проходять повз мене, я звичайно не звертаю уваги (їх таких за день тисяці вже пройшло), а в голові думка - ну коли вже закінчиться цей наряд... І тут мені один говорить "А що ж ти хлопче не перевіряеш в нас документів, а можливо ми щось вкрасти хочем з університету"... Ну тут я відкрив і інше око, вже майже не сплю... і говорю "та ви не схожі на крадіїв, я крадіїв з далека відчуваю"... На цьому вони й пішли... І щоб ви думали... Помилився я. Не відчув здалека... Виявилось що то були два якихось проректора ), які потім зняли мене з наряду... Ну не дурість... Розбудили ), та ще й з наряду зняли. Ну що за люди. А якщо війна, а я невиспаний би був ) Ось таке ДеЖаВю мене сьогодні відвідало ). З однієї лише різницею, що для Наталки все добре скінчилося, бо купюра була справжньою ))) Ну і на завершення розповім як пройти без документів на територію ХНУВСа. Для цього йдете берете щось схоже на посідчення міліціонера, далі йдете до ХНУВСу до другого чи третього КПП (на першому частенько є перевіряючі), далі йдете з серьозним лицем (міліціонери всі ж серьозні) і коли проходете через КПП, то так нехотя трішки витягуєте з карману щось схоже на документ і бистро ховаєте... і все. Ви вже на території, ну можете ще щось спитати в наряду... Наприклад "Хто сьогодні в діжурці", чи "Вночі не холодно було"... Чи ще щось подібне... А якщо в вас є акторський талант, то є трішки складніший спосіб. Підходете до КПП і так особливо придивляєтесь до вивіски, потім заходете в середину, диветесь на телефон, піднімаєте слухавку і перевіряєте чи працює... Далі щось розумне потрібно б сказати наряду... Типу "Скільки в вас віників на КПП. Чи потрібно ще.", "Такссс... В вас все нормально. Я сьогодні відповідальний по університету. Де книга перевірок? Давайте зроблю відмітку що все нормально"... Ну веселитися можна по повній. Якщо це бувалий курсант, то він на вас майже не зверне увагу, декілька разів скаже "да", та й далі буде собі думати про своє... Але якщо це початківець, то надзвичайно цікаво дивитися як нервує, хвилюється, намагається показати що "відповідальний приніс йому грошей" ) І якщо ці методи не спрацюють у вас, то з мене пляшка "Живчику"
 
 
 
Роман Хоменко aka PresidentUA
mail/jabber: spirt40@gmail.com