Позавчора на сайті хакера з'явився анонс нового номеру з моєю статтею і я вже прикинув, що коли вийде, то піду на ринок і куплю 2 журнала. Один для себе, а один для мого наукового керівника для Михайла Андрійовича Кухаренка. А вже через декілька годин зателефонував телефон і мені сказали, що не сможу я подарувати це йому, бо його більше немає на цім світу...
Пам'ятаю як постійно Михайло Андрійович говорив щоб я писав статті, а я не хотів, бо мені ліньки було, але в той же час не міг відмовити і через нехочу писав їх...
Коли йшов до дому, то весь час згадував всі моменти пов'язані з Михайлом Андрійовичем. Згадувалось як перший раз прийшов до нього і сказав що хочу вчити мікроконтроллер, а він сказав що навчить, якщо я вирішу задачку... І я цю задачу не рішив. Через десь півроку був у нас курс якийсь по електроніці, де я відповів на якесь дивне питання і отримав автомат по предмету. А далі вже сам почав паяти, і коли щось почало виходить то підійшов спитати одну малу річ до Михайла Андрійовича і з того моменту розпочалася наша дружба. Ми вдвох захистили бакалаврську роботу, потім дипломну роботу, написали кучку наукових статей, випили сотні чашок чаю і скурили тисяці цигарок. Я не курив, але Михайло Андрійович курив за мене. А скільки ж тем було обговорено, скільки філософських питань було вирішено, а скільки ще не встигли.
Михайло Андрійович був для мене більше чим друг, більше чим науковий керівник, він був для мене як батько.
Ще згадується як я радів коли Михайло Андрійович привітався до мене. Річ в тім, що він з якихось відомих тільки йому принципів не вітався з курсантами, а то привітався. А я спитав чому ж... А він відповів що поважає мене, і що я перший з ким він вітається.
Завжди студенти придумують для викладачів прізвиська, і для Михайла Андрійовича придумали - Царь. Завжди казали... "А ось Царь іде..."
Інколи згадується, що мене називали Кухаренком... і як не дивно я на те що не ображувався, я гордився цим.
Це була велика людина! І я надзвичайно радий що був знайомий з Михайлом Андрійовичем! Я вірю що ми ще зустрінимось в наступному житті і знову будемо за чашкою кофе і цигаркою обговорювати складні філософські проблеми!
