TutaMC

Шоста година ранку. Зліва від мене деревце інжира, справа гілочка винограду. Сонце не жарить, але й не дає відчути прохолоду. Під невеличким навпіврозорим накриттям стоїть диванчик, стіл, і розетка з під'єднаним ноутбуком. Спокійну пісню природи під управлінням майже напомітного вітерку перериває якась mp3-тришка з поганеньких влаштованих колонок ноута - це для мене тиша. В цей час навіть відсутність інтернета не заважає.

Десь за годинку тиша розтає. Її розганяють друзі, що нарешті відкрили очі. На столі ноутбук подвигається, вивільняє місце для ранкових бутербродів з червоною ікрою, та чарочок з вином.

І хіба це не рай, а можливо саме в цім щастя. Саме в такі моменти я люблю Ялту.

Ну на цьому літературної мови досить, і хто любить Ялту краще далі не читати. Бо досить вже позитиву. Все в ній побудовано, щоб збивати гроші нізафіг - і всі тільки про це і думають.

Отже, коли знаходитися в своїм дворику, то Ялта причудова, точніше клімат Крима суперовий. Але якщо вийти за ці межі, то відкриваються всі негативні сторони. Сам сервіс в більшості випадків знаходиться на 0 рівні, таке відчуття що навколо одні бариги якісь бігають і пробують тобі продати якусь фігню. При чому всі хочуть за ці фігові послуги нереальні суми грошей. За цю сумму в Турції чи в Єгипті намагалися б зробити все по вищому сорту. А в нас же народ такий, типу я сюди приїхав і відразу їм за все винен кучу грошей. Ось наприклад, вирішили відвідати "Ласточкине гніздо". Хотіли спочатку під'їхати до нього, але виявилося що біля нього територія санаторію якихось супер модних чуваків митників. Нам навіть сказали "Ви що туди їхати, там охорона! і погано тривожити митників". Мені чесно пофіг на тих чувачків, але чому через них мені потрібно фігарити фіг зна скільки пішком? Якщо понастроювали своїх лоховських савдеповських санаторіїів, то чому через них я не можу пройти і скористатися своїм правом вільного пересування і вільно відвідати історичну пам'ятку? Мені прийшлося обходити, тому санаторій митників повний сакс.

Ну добре поставили ми машину на дорозі біля драбинки що йде до того гнізда. А тут вже біжить чувак і бере за парковку 20 грн. Яка к фігу парковка, ніщо не оборудовано, ніхрена не роблять, а баблос за те що все одно ставить машину на дорозі вимагають грошей. Одним словом, ці паркувальники - також повний-пре-повний сакс.

Десь в Чугуївських лісах, чи може в Зміівських, а точніше між ними, є маленький лісок - кілометрів зо 10 має в діаметрі. І неначе й звичайнісінький ліс, але має оду чудернатську річ, якщо подивитись на карти, то можем побачити як через весь ліс йде лінія високовольтної напруги. І йде вона до якогось села в 100 домів. Якось дивно... Тому зібрали з другом розвідувальну групу, взяли GPS-навігатор, доїхали до краю ліса, і по GPS-су пішли прямо в центр лісу до високовольтки.

На початку розвід операції знайшли покинуту базу відпочинку, яка вже дуже давно позаростала, будинки наполовину поруйнувалися, але все це цікаво виглядає - бо відразу здається що ти попав в СССР, що тут зараз приїхала група з якогось заводу, всі відпочивають, бігають. Відразу можна зрозуміти, що, наприклад, по цій доріжці ходили до річки, а тут була їдальня. А тут якийсь актовий зал... Але це ж не основна задача, тому ми пішли далі... Про сам похід через ліс нічого цікаво сказати не можна... було важко йти без дорожок, через кущі і в основному в гору, але все це банально. Ну блукали ми так по лісу досить довго, а вже десь о після обіду знайшли те що шукали...

Представте собі, що йдете по куширях, а тут спереді бачете бетоновану дорогу в центрі лісу. І це все секретна база протиповітряної оборони, що була покинута нашою армією десь в 1996 році. Але від того, що вона покинута навіть цікавіша. В нас була карта самої бази, але вона була настільки далека від реальності, що майже не пригодилася. Так от на території бази ми знайшли багацько якихось складів. Зверху них насипаний грунт, на якому росте трава і дерева - для маскування. В середині складів якісь квадратні бетонні блоки. І одна з теорій, що саме зверху бетонних блоків лежали ракети. Але з усіх складів найбільше виділяється лише один своєю укріпленістю, бо лише він окремо огорожений, має власне КПП, має декілька протиударних укріплень, а в середині має якісь кімнати, з окремим входом.

Також по базі багато невеликих колодязів метрів на 3 в яких часто валяються драбини, що раньше по них спускалися в низ, тільки нащо вони? - ми не зрозуміли. Але навколо деяких є екскаваторні ями, тобто коли виїзжали вояки, то щось забирали відтіля.

Ще ми знайшли 2 бункери, досить цікаво б було зайти в середину, але ми, нажаль, не взяли ліхтарі. Спробували зайти туди з телефонами, але від них в повній темноті не було жодної користі.

Також знайшли гаражі і ремонтні блоки. Недалеко від них стояла казарма на 3 поверхи. Ще зустрічали багато різних споруд, але зрозуміти нащо вони не змогли.

А найцікавіше з усього це гора, спеціально насипана гора, де раніше стояв радар. Коли на неї виходиш, то відразу бачиш майже весь ліс навколо - надзвичайно гарно.

База велика по розмірам, все розкидано на великій території, тому все відвідати не вдалося. Але плануємо ще раз туди поїхати, бо хочеться ж все таки полазити в бункерах.

Ще декілька фотографій на Пікаса - http://picasaweb.google.ru/spirt40/Pro_public#